Втомлена старіюча (а за мірками свого часу вже й стара) жінка — м’яко кажучи, не найперша асоціація з культовою постаттю Єлизавети Баварської-“Cісі”. Тим більше, після трилогії з не менш культовою Ромі Шнайдер у ролі знаменитої імператриці. Але режисерка Марі Кройцер й акторка Вікі Кріпс і не думали про нову, модернізовану версію канонічного образу імператриці Австро-Угорщини. […]

Це — уривок із роману “Циндао-Відень-Київ”. Замальовка Києва, захопленого військами Муравйова. Коли книга писалася, війна вже тривала, але і тоді важко було повірити, що подібне повториться — хай не у самому Києві, але на підступах до нього. [1]     Большевицький евфемізм для розстрілу. Генерал-лейтенант Микола Духонін — останній головнокомандувач російської армії, вбитий большевиками при захопленні ставки. […]

Росіяни мають погану традицію: як тільки їм здається, що у них в країні все добре, вони лізуть зі зброєю в Україну. За останні триста років це не вперше, не вдруге, і навіть не вдесяте. Відповідно, українське військо вже не раз виганяло окупантів. Навесні 1918 року наші війська разом з німецькими союзниками визволяли Лівобережжя від росіян. […]

29 січня січня, в День пам’яті Героїв Крут, не стало Дмитра Павличка. Знову і знову звідусіль звучать його досягнення й регалії, щоб нагадувати нам, кого ми втратили. Одна з ключових фігур поезії свого часу, один зі стовпів Незалежності, один з її вартових — словом, Герой України. На цьому тлі якось губиться: “Павличко і кіно”. Воно […]

“Cry, but do filming!” – the famous Ukrainian film director Olexandr Dovzhenko told to the documentary filmmakers during the Second World War. And they filmed. They are still filming now, sometimes creating real cinematic art… no matter how strange it sounds about pictures of such a terrible reality. There are photographs from the First World […]

Сьогодні наші стосунки з Туреччиною символізуються перше за все словом «Байрактар», про який вже і вірші писали, і пісні співають, і їжу на його честь називають, і ще багато чого. Треба зазначити, що заслужено. Маємо розуміти, що поява «байрактарів» у нас є питанням не лише економічним, а значною мірою політичним. І є наслідком розуміння турецькою […]

29 грудня 1972 року народився Тарас Силенко. Позаминулого року його не стало. Нещодавно йому мало б виповнитись 50 років. Хоча він бував у гарячих точках, його життя забрала важка хвороба. Про Тараса різне казали. Що він і кобзар, і лірник, і композитор, і танцюрист, і фольклорист, і волонтер, і просто митець… Багато чого казали! Але […]

Перша частина Друга частина Пропагандист російського світу, «історик» Олександр Широкорад, в одній зі своїх книг написав про те, що отримання незалежності Польщею та Балтійськими країнами після Першої світової війни було «тимчасовим». І натякнув, що те саме після розпаду СРСР є також «тимчасовим». Росії треба просто набратися сил… Зрозуміло, що він не є людиною, яка приймає […]

Традиція як підоснова кінематографа Параджанова «Український» період творчості Параджанова – час формування і певних констант часопросторової організації фільмів. Звернімося до деяких визначальних його рис. У висновку сценарно-редакційної колегії на відзнятий матеріал «Тіней забутих предків» режисерові С. Параджанову дорікнули тим, що у натурних сценах люди «перебувають на другому чи на загальному плані і поки що розчиняються […]